Поки що в Лізі Чемпіонів Динамівські фани кращі за свою улюблену команду
03.10.2007 г.
Всім відома аксіома про те, що без поразок не буде і перемог. Поразки загартовують команду, як і її вболівальників. Після них смак перемог стає більш солодким. І перемоги неодмінно настануть. Але якщо з поразок робити належні висновки. На жаль, смуга невдач ось уже в другій поспіль Лізі Чемпіонів для київського «Динамо» занадто затягнулась. Наш клуб завжди з гідністю долав кризи. Але від команди ніколи не відверталися ті, хто мають в грудях палке динамівське серце. Мова йде про справжніх Вболівальників, які супроводжують улюблену команду по всьому світу та підтримують її як під час тріумфів, так і під час фіаско. А по відношенню до тих, хто приходять «на автопілоті» на стадіон поплювати на сусіда насіння, голосно подути в свою дудку та полити брудом гравців своєї ж команди, таке визначення як Вболівальник не використовується зовсім.
На жаль, сьогоднішня гра нашої команди поки що не гідна наших справжніх вболівальників. Ще якихось 10 років тому, коли «Динамо» рвало європейських грандів з Шевченком, Каладзе, Калитвинцевим, Ребровим в складі та з Лобановським на чолі - на домашні матчі національної першості приходило по декілька тисяч вболівальників, і команда грала фактично при порожніх трибунах. І гравці, і Валерій Васильович ображалися тоді на київського вболівальника. Команда показувала футбол європейського рівня, а вболівальник до стадіону не йшов. А сьогодні ми отримали європейський рівень підтримки нашої команди. А сама команда, на жаль, не гідна своїх вболівальників. В будь-якому випадку, справжні Вболівальники не відвернуться від своєї команди. Вони можуть відвернутися від результату, можуть в знак протесту простояти в тиші один тайм... але поливати команду та гравців брудом - ніколи!
Дивіться фото звіт з матчу «Динамо» - «Спотринг» від Олександра ПРИХОДЬКА (1-7), та Андрія ЛУКАЦЬКОГО (8-14).
