Офіційний лист українським футбольним фанатам, яких зараз дехто став називати не інакше як «неофіційні уболівальники професійних футбольних клубів» (це ж треба було придумати таку дефініцію – неофіційні уболівальники), викликав не менше гіркого сміху та нерозуміння, ніж ганебний законопроект «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професіональних футбольних клубів», що став топ-темою в останній час.

В положеннях цього законопроекту вболівання за улюблений футбольний клуб тими засобами, які застосовувалися і застосовуються фанатами із моменту зародження фанатського руху, за мірою покарання можна визначити як тяжкий кримінальний злочин. Коментарі зайві. Звісно, це «творіння» одразу ж почало обговорюватися в Інтернеті, а одночасно почалися роздуми над конкретними діями щодо захисту своїх прав та інтересів, планування акцій протесту.

Подальший розвиток подій не примусив довго на себе чекати. На сайті http://www.ua-football.com був оприлюднений офіційний лист, в якому сам автор називає свій законопроект «брутальним» та «абсурдним». Перш за все, хотілося б запитати, якщо «ніхто не планував і не планує подавати на голосування до сесійної зали Верховної Ради законопроект «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професіональних футбольних клубів», в тому вигляді, в якому він нині обговорюється в Інтернеті», то чому ж його (документ) було подано до Парламенту в такому вигляді? Ніби, не перше квітня нині, та й законотворча діяльність – трохи не та сфера, де доречні жарти. Проблеми із вашою командою, яка ніби-то нашпигувала проект такими положеннями, ми, звісно, обговорювати не будемо, зазначимо лише, що це все виглядає дуже кумедно та не надто професійно. Скажіть, будь ласка, а склад Вашої команди лишився в тому ж складі, що і подавав на розгляд вищезгаданий законопроект? Якщо так, то, який відсоток довіри ці люди можуть викликати у нас, а у Вас – тим більше?

Щодо лоскотання нервів фанатам, яке було згадане у Вашому листі, Ви, напевно, помиляєтесь. Законопроект викликав у більшості людей скоріше здивованість та сміх, ніж знервовану реакцію, бо абсурдність викладених положень окрім іронії нічого іншого викликати не може.

Також здивувала «обізнаність» авторів щодо предмету регулювання законопроекту – фанатських рухів та традицій і способів уболівання не тільки в Україні, а й в усьому цивілізованому світі. Хоча б слово «баГер» у переліку засобів візуальної підтримки згадати. Чи не здається Вам, пане Донію, що задля того, щоб писати подібні законопроекти, треба бути хоча б трохи в курсі справ у наших колах? Не все то правда, що в Інтернеті пишуть. На паркані теж багато чого написано, але ви ж не берете ці написи за основу законопроектів?

Щодо агресії на трибунах та поза ними. Питання дуже дискусійне, але прийміть до відома одне. Ніколи і ніякими законами Ви не уникнете та не подолаєте конфротації між ворогуючими фанатськими рухами. Футбол – гра мільйонів, і конфронтації не уникнути. Це не лише наша думка, це загальновизнаний факт. Едді Брімсон, який досліджував свого часу фанатські рухи Англії (до речі, Батьківщини не тільки самого футболу, а і явища футбольного фанатизму) дійшов буквально такого висновку: «Неймовірне збудження і пристрасть, які супроводжують гру, неодмінно призведуть до того, що уболівальники прагнутимуть до конфронтації» (Е. та Д. Брімсони, «Ми йдемо»).

Цікавими є Ваші тези щодо насильства на стадіонах. Так, останнім часом таке явище має місце бути. Фінал Кубку України на «Олімпійському», Охтирка, побиття фанатів «Дніпра» в Харкові, «Карпат» - на рідному стадіоні у Львові. Пане Доній, замисліться, що ж об’єднує усі ці події? Усі ці конфлікти були спровоковані неадекватними діями працівників правоохоронних органів та інших силових структур, які «забезпечують громадський порядок» на стадіонах, а агресія з боку фанатів була лише зворотною реакцією. Передивіться відео, перегляньте свідчення учасників і очевидців та переконайтеся. І НІХТО з цих людей, які перевищили свої повноваження, так і не поніс відповідальність за свої ганебні та неправомірні дії. Звичайно, легше все списати на агресію «неофіційних уболівальників»…

Щодо спільних консультацій та круглих столів із представниками фанатських рухів. Одразу ж заявляємо, що вимоги, висунені Вами в законопроекті є для нас категорично неприйнятними. Мається на увазі введення кримінальної відповідальності за будь-які правопорушення на стадіоні (за які наразі передбачена адміністративна відповідальність), цензура на засоби візуальної підтримки, заборона участі в неофіційних фанатських об’єднаннях, маразматична заборона стояти на кріслах. Багато положень законопроекту порушують не лише наші інтереси як футбольних фанатів, а й законні конституційні права як громадян. Конституція України проголошує відсутність цензури, натомість на стадіонах у багатьох містах ми вже бачимо її в дії, вважаємо такі заходи неприпустимими. Не зрозуміло, наприклад, чому не можна проносити жодні засоби візуальної підтримки без офіційної символіки клубу.

Дивно також що когось дуже турбує що фанати зазвичай стоять на стільцях. Така склалася традиція активного вболівання, проте запевняємо, що звичайним відвідувачам стадіону це жодним чином не може завдати незручностей. У кожному місті фанати займають завжди одні й ті самі виокремленні сектори, і цілком природно, що можуть займати місця так, як їм зручніше і як вони того бажають.

Якщо ви вважаєте, що думати – для нас є неприємний процес, ви помиляєтесь. У жодному разі нас не образив Ваш «надміру провокативний спосіб ініціювання дискусії». Він просто змусив зробити ще кілька висновків щодо Вашої позиції з приводу даного питання і Вашого ставлення до нас.



 

З повагою, футбольні фанати України,
матеріал сайту http://ultras.org.ua